Підлітковий вік (отроцтво) - період онтогенезу (від 10-11 до 15 років), відповідний початку переходу від дитинства до юності. В історичному плані виділення підліткового віку як особливої вікової щаблі в становленні людини відбулося в промислово розвинених країнах в XIX-XX ст.
Підлітковий вік відноситься до числа критичних періодів онтогенезу, пов'язаних з кардинальними перетвореннями у сфері свідомості, діяльності та системи взаємовідносин індивіда. Цей етап характеризується бурхливим зростанням людини, формуванням організму в процесі статевого дозрівання, що робить помітний вплив на психофізіологічні особливості підлітка.
Основу формування нових психологічних і особистісних якостей підлітків становить спілкування в процесі різних видів здійснюваної ними діяльності (навчальної, виробничої діяльності, занять різними видами творчості, спорту та ін.). Визначальною особливістю спілкування підлітків є його яскраво виражений особистісний характер. Зміна соціальної ситуації розвитку підлітків пов'язано з їх активним прагненням долучитися до світу дорослих, орієнтацією поведінки на норми і цінності цього світу.
Характерним для підліткового віку новоутворенням є «почуття дорослості», а також розвиток самосвідомості і самооцінки, інтересу до себе як до особистості, до своїх можливостей і здібностям. За відсутності умов для індивідуалізації та позитивної реалізації своїх нових можливостей самоствердження підлітка може приймати потворні форми, приводити до несприятливих реакцій.
Джерела:
- psychology.net.ru - психологічний словник на сайті про психологію;
- dic.academic.ru - Тлумачний словник Ушакова.
Див. Додатково: