Рефакторінг (Refactoring) - процес зміни внутрішньої структури програми, що залишає її поведінку незмінним. Мета рефакторінга - полегшити розуміння програмного коду іншими програмістами і спростити супровід програми.
В якості прикладів змін при проведенні рефакторінга можна навести:
- Заміна імен змінних і методів на більш інформативні.
- Об'єднання декількох класів в один, або, навпаки, виділення частини коду в окремий клас.
- Виділення частини команд в окремий метод, або, навпаки, виключення методу за рахунок вбудовування його вмісту в код іншого методу.
- Заміна типів підкласами.
Перераховані вище дії - лише деякі з тих, які зазвичай застосовуються при рефакторінгу. Крім того, програмісти часто вигадують і застосовують свої прийоми рефакторінга.
Як правило, інтегровані середовища розробки (IDE - Integrated Development Environment) надають програмістам засоби для автоматизації рефакторінга.
Слід зауважити, що, незважаючи на наявність засобів автоматизації, помилки при рефакторінгу досить складних програм неминучі, тому після завершення рефакторінга необхідно провести тестування.
Cущественно спрощує рефакторинг наявність модульних тестів, створених на етапі розробки.
Джерела:
Додатково на genomukr.ru:
Що таке модульне тестування?