Поняття про лексику і словниковому складі мови
Лексика - це все слова мови, весь його словниковий склад.
Розділ мовознавства, що вивчає лексику, називається лексикологией.
Слова мови порахувати неможливо, оскільки одні слова виходять з ужитку, а інші з'являються. У 17-томному «Словнику сучасної російської літературної мови» - понад 130 тисяч слів, для порівняння: в Оксфордському словнику англійської мови - трохи більше 300 тисяч слів, в «Тлумачному словнику білоруської мови» - понад 100 тисяч. Середня кількість слів, достатнє для повсякденного спілкування, невелика і складає приблизно 1-1,5 тисячі слів.
Часто вживані слова входять в активний словник мови. Про те, які слова найбільш активні, можна дізнатися з частотних словників. Активному словникового складу протиставлений пасивний. «Пасивні» слова зрозумілі носіям мови, але вживаються ними порівняно рідко. Це лексика обмеженого вживання - діалектні, професійні, жаргонні слова. Наприклад, носій російської мови може знати, що слово пурга має значення «брехня, брехня», але не вживати це слово в мові.
Існують також слова і вирази, які незрозумілі або малозрозумілі носіям мови. Для позначення таких одиниць лінгвісти використовують термін «агноніми». Наприклад, далеко не кожен може пояснити, що таке клавікорди (Старовинний струнний клавішний інструмент) або як виглядає Епанечка (Предмет традиційної російської верхнього одягу без рукавів і коміра, найчастіше на бретелях).
Пасивний і активний словники мови слід відрізняти від пасивного та активного запасу слів окремої людини. Щоб переконатися в цьому, досить згадати про персонажа І. Ільфа та Є. Петрова в «Дванадцяти стільцях» - Еллочці-людожерки: вона вільно обходилася тридцятьма словами. Загалом протягом життя сучасний освічена людина використовує близько 10 тисяч слів - це його активний словник. Пасивний словник окремої людини в кілька разів більше - приблизно 20-25 тис. Слів. Письменники можуть активно використовувати і більшу кількість: словники В. Шекспіра і А. Пушкіна містять більше 20 тисяч слів, а в текстах Ф. Достоєвського зафіксовано 43 тисячі слів.
Яким чином поповнюється словниковий склад мови? Одним з головних шляхів поповнення є запозичення лексики з інших мов. Наприклад, такі звичні сьогодні слова, як комп'ютер, сайт, блог, менеджер, не так давно були запозичені російською мовою з англійского- поштамт, ринок, маршрут прийшли з німецької, бібліотека, фізика, психологія - з грецького.
Багато слова, які були запозичені давно, сьогодні сприймаються як споконвічно російські. Так, слово хліб колись прийшло в російську мову з германських мов, а собака - з іранських. При запозиченні значення слова часто змінюється. Наприклад, російське слово сарай сходить до перського слову зі значенням «палац».
Ще один шлях збагачення лексики - створення нових слів для позначення нових явищ (неологізмів). Деякі неологізми придумали письменники, журналісти та мовознавці. Це авторські неологізми. Наприклад, слово ліліпут придумав Дж. Свіфт, робот - К. Чапек, нездара - І. Северянин і т.д. Англійський письменник Дж. Толкін створював навіть нові мови (на придуманих ним ельфійських мовах зараз видаються журнали). Проте авторство більшості неологізмів залишається невідомим. Доля нових слів різна: деякі незабаром втрачають свою новизну і закріплюються в мові, інші залишаються індивідуальними, авторськими новоутвореннями (Філологія). Наприклад, слова брамбулет і мангустін К. Буличова з відомого фільму «Гостя з майбутнього», ряд нових слів, придуманих В. Маяковським (громаддя, крікогубий) І В. Хлєбніковим (окопад, протиподії), Або дитячі Філологія, наприклад, товстопузі ноги, баюльная пісня.
Лексика поповнюється не тільки за рахунок нових лексем, але і завдяки розвитку нових значень у добре відомих слів. Наприклад, у слова дах не так давно з'явилося значення «покровитель», ящик став позначати «телевізор» (а в недалекому радянському минулому це слово означало секретну наукову або конструкторську організацію), вуха - «Навушники», а запозичене з французької мови слово монстр, поряд зі значенням «чудовисько, виродок», під впливом англійської набуло значення «щось надзвичайно значне, видатне» (наприклад, монстри кінобізнесу). Слова, у яких більше одного значення, називаються багатозначними.
Лексика мови містить багато застарілих слів, так як слова не тільки приходять в мову, а й залишають його. Коли зникають будь-які предмети і явища, виходять з ужитку і позначають їх слова. Такі слова називаються историзмами. Наприклад, у Росії до 1917 року для позначення певного дня тижня, призначеного для прийому гостей, вживали слово журфікс. Іноді реалії не зникають, проте слова, їх позначають, замінюються новими. У цьому випадку застарілі слова називають архаїзмами. Наприклад, старе слово вия з часом було витіснено словом шия. Те ж саме відбулося зі словами ветрило («Парус»), сиріч («Тобто») та ін. Іноді застаріває не все слово, а тільки його значення. Наприклад, раніше слово вокзал позначало будівля з великими залами для танців, концертів та інших розваг або просто распівочную- словом естафета називали строкову пошту, а слово егоїстка використовували для позначення легкої чотириколісного вози для однієї людини.
Лексика являє собою не просте збори слів, а рухливу систему. Це означає, що слова пов'язані між собою різноманітними відносинами. Наприклад, існують слова, різні за формою, але дуже близькі за значенням (розумний - мудрий або хлопець - чувак - отрок). Їх називають синонімами. Проте близькі не означає однакові. Повних синонімів, тобто слів, значення яких збігається на 100% (наприклад, бегемот - гіпопотам), В мові дуже мало. Більшість синонімів відрізняються або якимись відтінками значення (у розумної людини ясний розум, а мудрий володіє не просто великим розумом, але й життєвим досвідом), Або сферою вживання (чувак - сленгове слово, хлопець - загальновживане, а отрок - книжкове і застаріле).
Буває, що слова пов'язані один з одним наявністю протилежних значень (оптиміст - песиміст, завжди - ніколи). Це антоніми. Слово може стати антонімом самому собі. Наявність протилежних значень у одного слова називається енантіосемія: позичити («Позичити») - позичити («Позичити»), прослухати («Уважно вислухати») - прослухати («Пропустити повз вуха»). Цікаві факти, що вказують на зв'язок синонімії та антонімії, можна знайти в художній літературі і в публіцистиці. Вступ антоніміческой синонімії використовує К. Станіславський, коли пише про акторську гру: «У акторів НЕ руки, а руци, що не пальці, а пальці, до такої міри руху їх образні і урочисті. Вони не ходять, а простують, не сидять, а сидять, чи не лежать, а лежать ».
Слова можуть бути пов'язані і за формою. Так, майже в будь-якій мові існують слова, зовні ідентичні, але з абсолютно різними значеннями. Наприклад, коса - «Сплетені волосся», коса - «Сільськогосподарський інструмент» і коса - «Довга вузька обмілина». Ці слова називають омонимами. У мові існує проблема розмежування омонімів і багатозначних слів. Див. Докладно: Як розрізняти омоніми і багатозначні слова?
Є різні види омонімів. Слова, які збігаються за звучанням тільки в окремих формах, називаються Омоформи. Наприклад, вислів Косив косою косою косою може мати декілька різних прочитань: Косив кривої косою заєць або Косив п'яний кривою косою. В даному випадку збігаються форми орудного відмінка іменника коса, прикметника косою і називного відмінка іменника (субстантивованого прикметника) косою. Слова можуть збігатися за написанням, але мати різне звучання - це омографи (кіси' і допро'си). Або, навпаки, вимовлятися однаково, але мати різне написання - це омофона (кіс і кіз).
Ще один вид формального зв'язку демонструють пароніми. На відміну від омонімів це схожі слова (тому часто змішуються в мові), але не тотожні за формою і значенням: тактичний «Володіє тактом» - тактичний «Що відноситься до тактики», одягнути (Кого?) - надіти (Що?), абонент - абонемент, і навіть Австрія - Австралія.
Виділяють також міжмовні омоніми і міжмовні пароніми (Їх ще називають «Помилкові друзі перекладача») - Слова, які формально схожі, але мають різні значення в окремих мовах (наприклад, російське живіт - болгарське живіт «Життя» - російське урод - польське uroda «Краса» - білоруське черстви - чеське cerstvyacute- «Свіжий»).
Джерела:
Додатково:
- Де знайти вправи по темі «Лексичні норми»?
- Де знайти теоретичний матеріал за темою «Лексичні норми»?
- Які є види антонімів?
- Які є види омонімів?
- Як розрізняти омоніми і багатозначні слова?
- Чим відрізняються пароніми від омонімів?
- Як правильно вживати пароніми в мовленні?
- Де знайти вправи до теми «Вживання паронімів»?
- Де знайти паронимической мінімум?
- Яке походження лексики російської мови?
- Які ознаки запозичених слів?
- Які ознаки старославянизмов?
- Які є правила вимови запозичених слів?