25900 авторів і 91 редактор відповіли на 98952 питання,
розмістивши 129771 посилання на 81900 сайтів, приєднуйтесь!

Реклама партнерів:

Яка була соціальна структура римського суспільства в IV-III ст. до н.е.?

РедагуватиУ обранеДрук

Якщо в V, і навіть ще в IV ст. до н. е. западносредіземноморскій вузол протиріч визначався, в першу чергу, незгасаюча боротьбою між Карфагеном і західними еллінами, то в III в. на середземноморській арені виступає нова сила - зростаюче Римська держава. Хід подій і загальна тенденція історичного розвитку призвели до того, що в III в. вже складаються основні передумови для перетворення Риму в найбільшу середземноморську державу.

Соціальна структура римського суспільства IV-III ст. вимальовується з достатньою чіткістю. Визначальним стає поділ суспільства на вільних і рабів. Становище рабів було вкрай тяжёлим- з точки зору римського права, раб був чи не особистістю, а річчю, і тому пан був вільний над його життям і смертю. Всі раби були абсолютно безправні, всі вони однаково були виключені з цивільної та політичного життя.

Рабовласництво в IV-III ст. починає все ширше впроваджуватися в римське господарство. Число рабів у результаті майже безперервних воїн швидко зростає. Ще захоплення і руйнування Вей дали римлянам масову партію рабів- особливо швидко починає рости в Римі кількість рабів з часу самнітські воєн. Встановлений у 357 р до н.е. податок на відпустку рабів на волю свідчить про досить високий рівень розвитку рабовласництва.

Вільні були єдині ні за своїм складом, ні за своїм становищем. Клас великих землевласників і рабовласників був представлений в Римі IV-III ст. привілейованої групою нобілітету - нової знаті, що утворилася в результаті злиття патрицианско-плебейської верхівки. Це було вище стан, поповнювати своїми представниками вищі магістратури та ряди сенату. Звичайно, було б неправильним вважати, що клас рабовласників складався тільки з великих земельних власників. Існував значний шар дрібних і середніх рабовласників - заможне селянство, власники ремісничих майстерень, торговці. Але вони не включалися до складу привілейованого стану.

Клас вільних виробників в IV-III ст. в основному складався з маси сільського і міського плебсу, тобто римських селян і міських ремісників. Формально в III в. всі плебеї по своєї правоздатності нічим не відрізнялися від нобілів, але фактично вони не мали реальної можливості брати участь в управлінні державою і не могли грати провідну роль в його житті.

Структура римського суспільства у III ст. визначалася ще й тим, що серед вільного населення існувала значна категорія неповноправних громадян. До них повинні бути віднесені лібертіни, тобто вольноотпущенники, які не могли бути обрані магістратами і мали обмежене право голосування (лише в трибутних Комин). До неповноправним також належали так звані латинські громадяни, які мали майнової правоздатністю, але були позбавлені політичних прав. Ця в достатній мірі складна структура римського рабовласницького суспільства надалі ще більше ускладнюється появою нових станів і нових повноправних і неповноправних груп населення.

Джерела:

  • romarom.com - джерела рабства в Стародавньому Римі;
  • paxromana.narod.ru - історія Риму;
  • historic.ru - Західне Середземномор'я в III в. до н.е. Завоювання Італії Римом.

Додатково про історію:

Реклама партнерів:

РедагуватиУ обранеДрук

Схожі питання


«Яка була соціальна структура римського суспільства в IV-III ст. до н.е.?»

В інших пошукових системах:

GoogleЯndexRamblerВікіпедія

» » Яка була соціальна структура римського суспільства в IV-III ст. до н.е.?