Віра - це одночасно факт свідомості і несвідомого (інтуїтивна віра). В якості феномена свідомості вона виступає як ідейна, світоглядна позиція прийняття або неприйняття (у цьому випадку говорять про невіру) певних тверджень або вчинків (як доцільних, цінних, істинних, справедливих і т.п.) без попередньої фактичної або логічної перевірки. Підставою для такого акта свідомості є внутрішня суб'єктивна впевненість, що не потребує доказів.
Віра, можливо, є універсальним властивістю для людської природи і найважливішою складовою частиною світогляду віруючої людини-вона проникає в усі елементи його життя. Існує думка, що віра виникає з потреби людини обмінюватися досвідом з іншими людьми в ході спільної праці й узагальнення досвіду. Віруючі люди з одного співтовариства мають приблизно одні й ті ж уявлення про світ, оскільки схильні довіряти досвіду одноплемінників, як минулого (традиція), так і справжньому. Тому віру можна розцінити як колективне уявлення про світ.
Віруючий - релігійна людина, тобто представник конкретної релігії, носій релігійної моделі світу.
У соціології релігії розрізняють кілька типів віруючих:
- глибоко віруючі, у яких релігійна віра відіграє визначальну роль у їхньому житті і поведінці;
- віруючі, у яких релігійна віра займає другорядне місце в їхньому житті і слабо мотивує їх поведінку;
- хиткі, у яких відсутній міцна релігійна віра і які проявляють коливання відносно вибору між релігією і атеїзмом, що відповідно відображається і в їх поведінці.