Європейський парламент (Європарламент) - консультативний і рекомендаційний орган Європейського Союзу. Депутати Європарламенту обираються шляхом прямих виборів на п'ятирічний термін. В рамках повноважень, наданих парламенту договорами, в т.ч. Договором про Європейський Союз, а також інституційними актами, Європейський парламент має право контролювати Європейську комісію і Європейська рада, брати участь у законодавчому та бюджетному процесах і висувати політичні ініціативи. Парламент - це єдиний орган ЄС, який обирається прямим голосуванням. Територіально він розділений між Брюсселем (робота в комітетах), Страсбургом (пленарні засідання) і Люксембургом (секретаріат). У Брюсселі парламентські комітети засідають два тижні на місяць і консультують Єврокомісію та Раду міністрів.
Європейський Парламент є зібранням представників громадян Європейського Союзу. Починаючи з 1979 р депутати обираються за допомогою прямого загального голосування, і в даний час до складу Європарламенту входить 785 представників, мандати яких розподілені між державами-членами ЄС відповідно з населенням кожної країни.
У більшості випадків Європейський Парламент розділяє законодавчі повноваження з Європейською Радою, особливо в рамках процедури прийняття спільних рішень.
Європарламент розділяє бюджетні повноваження з Європейською Радою шляхом прийняття річного бюджету на голосуванні, приведення його у законну силу за допомогою підписання Президентом Європейського Парламенту та спостереження за його виконанням.
Повноваження контролю над інституціями Європейського Союзу, особливо над Європейською Комісією. Парламент має право надавати або відмовляти у схваленні призначення Європейських Комісарів, а також розпустити діючий склад Єврокомісії за допомогою прийняття вотуму недовіри. Крім того, Європейський Парламент має право здійснювати контроль над діяльністю Європейського Союзу шляхом подачі письмових та усних запитів в Єврокомісію та Європейську Раду. Він так само має право призначати тимчасові комітети з розслідування, до компетенції яких входять не тільки дії інституцій Європейського Співтовариства, а й дії держав-членів ЄС щодо реалізації політики ЄС.
Амстердамський Договір, що діє з 1999 року, збільшив повноваження Європарламенту шляхом значного розширення процедури прийняття спільних рішень. Ніццький Договір, який набув чинності в 2003 р, також підвищив роль Європарламенту в якості співавтора законопроектів, в свою чергу, розширивши процедуру прийняття спільних рішень, а також наділив Європейський Парламент правом пред'являти позови до Верховного Суду Європейського Співтовариства.