Вельми часто кар'єризм розглядають як безпринципну гонитву за особистим успіхом у будь-якому вигляді діяльності і пов'язують з поняттям «кар'єра». Терміни «кар'єра» та «кар'єризм» споріднені, але не ідентичні за змістом. Кар'єра являє собою нерозривно пов'язаний з соціалізацією і розвитком особистості професійно-життєвий шлях, всі етапи якого реалізуються особистістю, націленої на досягнення двох глобальних результатів: розвиток особистості, включаючи її професіоналізм, та / або набуття соціальних і матеріальних здобутків, включаючи професійно-посадовий статус, визнання, матеріальне благополуччя.
Кар'єризм як багатоаспектний і багатоплановий феномен змістовно являє собою специфічний (деформований) адаптаційний варіант професійного становлення, особливий вид кар'єрної стратегії, інтегральний особистісний феномен.
У першому розумінні кар'єризм трактується як специфічний (деформований) адаптаційний варіант професійного становлення, що виражається в стійкому прагненні особистості досягти посадових обов'язків, необхідний рівень виконання яких перевищує актуальний рівень їх виконання особистістю.
У другому розумінні кар'єризм визначається як особливий вид кар'єрної стратегії, яка, розгортаючись на тлі специфічного (деформованого) адаптаційного варіанти професійного становлення, являє собою організацію суб'єктом конкретно-специфічних дій, спрямованих на досягнення кар'єрних мотивів і цілей, не пов'язаних з утриманням професійної діяльності, з підвищенням спеціальної професійної компетентності, а пов'язаних з досягненням більш високих статусно-посадових позицій.
У третьому розумінні кар'єризм розглядається як інтегральний особистісний феномен, що представляє собою комплекс специфічних особистісних особливостей, що обумовлюють реалізацію специфічного («деформованого») адаптаційного варіанти професійного становлення і особливого виду кар'єрної стратегії.
Для кар'єризму характерні ознаки специфічного (деформованого) адаптаційного варіанти професійного становлення, особливого виду кар'єрної стратегії, інтегрального особистісного феномена.
Ознаки кар'єризму як специфічного адаптаційного варіанти професійного становлення припускають:
- необхідний рівень виконання посадових обов'язків, до яких прагне суб'єкт, вище актуального рівня їх виконання;
- переважання процесів адаптації (функціонування) особистості над процесами розвитку в професії;
- неможливість самореалізації в професії, наявність лише самоствердження;
- здійснення зовні активної діяльності, результат якої не відповідає вимогам посади, самої професійної діяльності;
- здійснення професійної діяльності на рівні планування, а не проектування;
- стійка орієнтація суб'єкта на переважне встановлення специфічних контактів з соціально-професійним оточенням, не пов'язаних з вирішенням професійних завдань.
До ознаками кар'єризму як особливого виду кар'єрної стратегії відносяться конкретно-специфічні дії суб'єкта, що сприяють посадовій просуванню:
- використання випадку в цілях посадового просування практики «підсиджування» (готовність вказати начальству на помилки свого колеги, незважаючи на особливості ситуації, що склалася);
- виборче спілкування з «потрібними» людьми (начальством, колегами і т.д.).
Ознаки кар'єризму як інтегрального особистісного феномена:
- домінування серед інших мотивів життєдіяльності мотиву посадової (кар'єрного) просування як крайнього ступеня відданості ідеї досягнення та організації людиною своєї кар'єри (велика важливість в житті сфери кар'єри для людини, прагнення її побудувати);
- домінування серед інших мотивів життєдіяльності мотиву досягнення престижного становища в суспільстві (мотиву підвищення соціального статусу, престижу);
- домінування серед інших мотивів життєдіяльності мотивів матеріального збагачення та особистого життєустрою;
- переважання зовнішнього локусу контролю у сфері виробничих відносин (орієнтація на допомогу в посадовому просуванні з боку інших людей);
- конформность переважно по відношенню до вищих на тлі терпимості до фактів службових аномалій з їх боку-домінування спрямованостей на себе і на спілкування (переважання вірності керівництву (особистої відданості) для досягнення особистих цілей).
Про кар'єризмі можна говорити тільки в тому випадку, якщо дія його ознак як специфічного адаптаційного варіанти професійного становлення, особливого виду кар'єрної стратегії і інтегрального особистісного феномена проявляється у стійкій їх сукупності. Наявність всіх зазначених ознак необхідно для психологічної діагностики кар'єризму, і в разі емпіричного встановлення індивідуальної вираженості цих ознак створюється можливість визначення та диференціації індивідуальних значень інтегрального показника вираженості кар'єризму.
Функціями кар'єризму є:
- Мотивація дана функція полягає у втіленні в життя кар'єрних мотивів і цілей суб'єкта, пов'язаних ні з змістом професійної діяльності та підвищенням спеціальної професійної компетентності, а з досягненням більш високих статусно-посадових позицій;
- адаптація- дана функція пов'язана з виживанням в соціально-професійних середовищах шляхом лише функціонування (адаптації) особистості в професії, а не розвитку;
- самоутвержденіе- дана функція полягає у здійсненні суб'єктом захисної поведінки, що реалізується в кар'єрі і полягає в прагненні суб'єкта «здаватися такою людиною, якою б йому хотілося бути, хоча насправді він таким не є». В основі даної функції лежить мотив переваги над іншими людьми. Як зазначає А.Р. Фонарьов, для кар'єриста важливо не тільки відчувати значимість в очах оточуючих, а й усвідомлювати власну значущість, що супроводжується позитивним поглядом на себе як на професіонала, хоча таким людина не є. Зазначена функція проявляється в особливих позиціях самоствердження у кар'єриста, пов'язаних з орієнтаціями на інших і на себе, що відображають нормативний рівень, який орієнтований на норми і цінності референтної групи («бути не гірше ...» і «здаватися таким, як ...»);
- регулювання відносин-дана функція полягає у встановленні та регулюванні міжособистісних відносин у соціально-професійних средах- завдяки зазначеної функції «кар'єрист» здійснює виборче спілкування з «потрібними» людьми, шукає захисників в особі керівника або всієї адміністративної системи, на яких він може покластися, прагне якщо не стати «елітою», то просто наблизитися до неї;
- зразок (еталон) поведінки-дана функція пов'язана з тим, що в умовах, коли соціально-професійне середовище заохочує і закріплює кар'єризм, то й особистість, приймаючи, робить його, тим самим, зразком (еталоном) поведінки.
Джерела та додаткова інформація: