РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА (Англ. Realization of law) - в теорії права втілення, втілення норм права в практичній діяльності організацій, державних органів, посадових осіб і громадян.
Класифікація форм реалізації права:
Існує кілька класифікацій форм реалізації права. Найбільш поширеною є поділ реалізації по способам скоєння правообразующих дій і того, які розпорядження реалізуються (суб'єктивне право, юридичний обов'язок або правової заборона). Відповідно виділяють: використання (здійснення), виконання та дотримання.
Використання - форма реалізації, яка виражається в здійсненні можливостей, що випливають з дозволений. Характерна риса даної форми реалізації - активна поведінка суб'єктів. Мова йде про суб'єктивні права, правах на своє власне активна поведінка, на використання наданих правом юридичних можливостей (використання, наприклад, права на захист, права юридичної розпорядження об'єктами власності, виборчих прав).
Дотримання - форма реалізації, яка виражається в тому, що суб'єкти сообразуют свою поведінку з юридичними заборонами. Для цієї форми характерно пасивна поведінка суб'єктів: вони не чинять дій, заборонених юридичними нормами, тобто виконують покладені на них пасивні обов'язки.
Виконання - форма реалізації, яка виражається у виконанні правого приписи. При цій формі реалізації поведінку суб'єктів має активний характер: вони здійснюють дії, визначені юридичними нормами, тобто виконують покладені на них обов'язки до активної поведінки.
Джерела інформації:
- - поняття реалізації права, її форми і методи
- - реалізація права
- - реалізація і застосування права. Правосуддя