25900 авторів і 91 редактор відповіли на 98952 питання,
розмістивши 129771 посилання на 81900 сайтів, приєднуйтесь!

Реклама партнерів:

Що таке світова економічна криза?

РедагуватиУ обранеДрук

Світова економічна криза являє собою характерне явище для ринкової економіки, що повторюється з певною періодичністю і зачіпає не одну країну.

Як відомо, класичний цикл суспільного відтворення складається з чотирьох фаз:

Перша фаза - криза, коли відбувається скорочення обсягу виробництва і ділової активності, падіння цін, росте безробіття і різко збільшується кількість банкрутств підприємств.

Друга фаза - депресія (стагнація), під час якої відбувається пристосування господарського життя до нових умов і потреб, тобто це так звана фаза набуття нової рівноваги. Для неї характерна невпевненість, безладні дії. Довіра підприємця до кон'юнктури відновлюється ніяк, він оглядається, не ризикуючи вкладати значні кошти в бізнес, хоча ціни й умови господарювання стабілізуються. Ця фаза характеризується в багатьох випадках падінням норми відсотка на капітал.

Третя фаза - пожвавлення. Це фаза відновлення, коли зростають ціни, виробництво, зайнятість, процентні ставки і капіталовкладення. Пожвавлення охоплює, насамперед, галузі, що поставляють засоби виробництва. Заохочувані успіхом інших, створюються нові підприємства. Інакше кажучи, пожвавлення завершується досягненням передкризового рівня по більшості макроекономічних показників. Потім починається новий, більш високий, ніж раніше, підйом.

Четверта фаза - підйом (бум). Це фаза, при якій прискорення економічного зростання виявляється в серії нововведень, виникненні маси нових товарів і нових підприємств, у стрімкому зростанні інвестицій, курсів акцій та інших цінних паперів, процентних ставок, цін і заробітної плати. І в цей же час наростає напруженість банківських балансів, збільшуються товарні запаси. Підйом, що виводить економіку на новий рівень у її поступальному розвитку, підготовляє базу для нової кризи.

Історії відомо чимало світових криз: всеосяжних або зачіпають вузьке коло країн, затяжних і менш тривалих - їх причини, як правило, завжди різні, а наслідки - на рідкість схожі. Кризові явища накладають відбиток не тільки на економіку країн, а й на людські долі, перетворюючи багатьох людей (іноді навіть найбільш забезпечених) на жебраків буквально за день.

Спочатку ці явища проявлялися як кризи недовироблення сільськогосподарської продукції, з середини XIX століття - як порушення рівноваги між промисловим виробництвом і платоспроможним попитом.

Економічні кризи до XX століття обмежувалися межами впливу споживачів однієї, двох чи трьох країн, потім стали набувати міжнародного характеру. Незважаючи на те, що в останні десятиліття світовою спільнотою створені механізми по запобіганню світових криз, як свідчить історія світових економічних катаклізмів, ні точно передбачити, ні тим більше уникнути їх неможливо.

Перший світова фінансова криза, який стався в 1857 р, завдав удару народному господарству та суспільному житті одночасно США, Німеччини, Англії та Франції. Криза почалася в США. Причиною послужили масові банкрутства залізничних компаній і обвал ринку акцій. Колапс на фондовому ринку спровокував кризу американської банківської системи. У тому ж році криза перекинулася на Англію, а потім на всю Європу. Біржові хвилювання прокотилися навіть по Латинській Америці. У період кризи виробництво чавуну в США скоротилося на 20%, споживання бавовни на 27%. У Великобританії найбільше постраждало суднобудування, де обсяг виробництва впав на 26%. У Німеччині на 25% скоротилося споживання чугуна- у Франції - на 13% виплавка чавуну і на стільки ж споживання бавовни- в Росії виплавка чавуну впала на 17%, випуск бавовняних тканин - а 14%.

Наступний світовий фінансовий криза почалася в 1873 році з Австрії та Німеччини. Передумовою для кризи був кредитний підйом в Латинській Америці, підживлює з Англії, і спекулятивний підйом на ринку нерухомості в Німеччині та Австрії. Австро-німецький підйом закінчився крахом фондового ринку у Відні в травні 1873. Фондові ринки в Цюріху і Амстердамі також обвалилися. У США банківська паніка почалася після сильного падіння акцій на Нью-Йоркській фондовій біржі і банкрутства головного фінансиста і президента Об'єднаної Тихоокеанської залізниці Джея Кука. З Німеччини до Америки криза перекинулася через відмову німецьких банків пролонгувати кредити. Так як американська і європейська економіка впали у фазу рецесії (що передбачає спад виробництва), експорт країн Латинської Америки різко скоротився, що привело до падіння доходів державних бюджетів цих країн. Це був найтриваліший в історії капіталізму криза і він завершився він в 1878 році.



Низку криз ХХ століття відкриває криза 1907, затронувший 9 країн. Його причини - суто економічні, виражені у збільшенні Банком Англії облікової ставки до 6% з первинних 3,5%. Метою таких дій Великобританії було бажання поповнити свої золоті резерви. Приплив капіталу в країну виявився просто неймовірним, основним його джерелом стали США. Відповідно в самих Сполучених Штатах це призвело до негативних наслідків, а саме до краху фондового ринку, зниження ділової активності, кризи ліквідності та затяжної рецесії економіки. Дані події не забарилися позначитися на Італії, Франції та інших країнах.

Світовий криза 1914 виник напередодні Першої світової війни. Його причиною стала повний розпродаж цінних паперів, випущених іноземними емітентами. Грошові ресурси потрібні державам для фінансування відбуваються військових дій, і США, Великобританія, Німеччина, Франція і деякі інші країни без роздумів продавали були у них цінні папери. Даний світова криза, мабуть, єдиний з усіх не розвивався за «принципом доміно», а виник у більшості країн практично в один і той же час. Світові та національні ринки товарів і грошей зазнали краху. У ряді країн ситуація була врятована завдяки втручанню з боку Центральних банків.

Завершилася Перша світова війна також кризою 1920-1922 років, викликаного післявоєнної дефляцією на тлі економічної репресії, а також валютними і банківськими кризами в ряді країн.

1929-1933 р... І цей час Великої депресії. «Чорних» днів в історії криз чимало, і велика частина з них пов'язана з США. Саме з «чорного четверга» 24 жовтня 1929 розпочався наступний світова криза, що обернулася великою депресією, що відбилася на всьому світі. Почалося все з різкого падіння індексу Доу-Джонса і курсів акцій на Нью-Йоркському фондовому ринку. Трохи раніше після закінчення Першої світової війни економіка США переживала небувалий підйом, а ринок цінних паперів став привабливим майданчиком для інвестування коштів з боку інших держав, що викликало відтік капіталу з країн Латинської Америки та Європи. Обвал на фондовій біржі на тлі жорсткості монетарної політики Федеральної резервної системи США привів до множинних фондовим кризам по всьому світу. За цим негайно пішов спад виробництва у всіх країнах, зачеплених кризою, в середньому на половину, і як наслідок - величезних масштабів безробіття. В умовах панування системи «золотого стандарту» влади багатьох держав не могли здійснювати необхідні грошові вливання в економіку, що тільки посилювало ситуацію. Криза панував по світу до 1933 року, а його відгомони відчувалися аж до 40-х років минулого століття.

Післявоєнний криза 1957 вразив США, Канаду, Великобританію, Нідерланди, Бельгію і ряд інших країн капіталістичної системи. Тривав він до середини 1958 року.

Криза 1973-1974 років отримав назву нафтового, оскільки його причиною став різкий і безпрецедентне зростання цін на нафту, які збільшилися майже на 400% (з 3 до 12 доларів за барель). Частково причиною такого явища було зменшення обсягів видобутку нафти в арабських країнах, частково - війна Ізраїлю проти Сирії та Єгипту. Всі країни-союзники Ізраїлю (в тому числі і США) перестали отримувати поставки нафти від арабських країн. В ході кризи вперше настільки чітко оголилася залежність економіки розвинених країн від цін на енергоносії.

В 1987 знову на частку США припадає чорний день, який увійшов в історію як «чорний понеділок» 19 жовтня 1987 року, коли стався черговий крах фондового ринку країни за рахунок різкого падіння індексу Dow Jones Industrial на 22,6%. Слідом за США звалилися і фондові ринки Канади, Австралії, Південної Кореї, Гонконгу.

Далі слідувала низка більш локалізованих криз: в 1994-1995 роках - Мексиканська криза, в 1997 році - Азіатська криза і в 1998 - Російська криза.

Криза 1998 року виявився для Росії одним з найважчих за всю історію. Девальвація, дефолт ... Причини кризи лежали у величезній розмірі державного боргу, низькому рівні цін на сировину в світі, а також у великій заборгованості держави з погашення ГКО, терміни за якими вже пройшли.

Джерела:

Реклама партнерів:

РедагуватиУ обранеДрук


«Що таке світова економічна криза?»

В інших пошукових системах:

GoogleЯndexRamblerВікіпедія

» » Що таке світова економічна криза?