Жоден російськомовний ігровий фільм не вигравав більше, ніж однієї нагороди в номінації «Кращий фільм іноземною мовою». Радянські та російські фільми отримували «Оскар» у цій номінації чотири рази. Фільм «Чайковський» Ігоря Таланкін номінувався відразу на два «Оскари» в 1971 р .: як кращий фільм іноземною мовою і за кращу пісню і адаптацію музичного супроводу відомим американським композитором російського походження Димитрієм Тёмкіним.Так ж на дві премії відразу претендував фільм "Війна і мир "Сергія Бондарчука, будучи представленим у номінаціях" Краща картина іноземною мовою "і" Краща робота художника-постановника ". За підсумками 41-й церемонії фільм отримав нагороду в категорії "Кращий іноземний фільм".
Володарі премії в категорії «Найкращий документальний фільм»
«Москва завдає удару у відповідь» (1943), режисери Леонід Варламов та Ілля Копалін. Володарі премії в категорії «Кращий фільм іноземною мовою» «Війна і мир» (1968) Сергія Бондарчука «Дерсу Узала» (1975) Акіри Куросави (спільне виробництво СРСР та Японії) «Москва сльозам не вірить» (1980) Володимира Меньшова «Стомлені сонцем» (1994) Микити Міхалкова Володарі премії в категорії «Кращий короткометражний анімаційний фільм»
«Старий і море» (2000) Олександра Петрова Номінанти на премію в категорії «Кращий фільм іноземною мовою» «Брати Карамазови» (1969 реж. Іван Пир'єв) «Чайковський» (1971 реж. Ігор Таланкін) «А зорі тут тихі ...» (1972 реж. Станіслав Ростоцький) «Білий Бім Чорне вухо» (1978 реж. Станіслав Ростоцький) «Приватне життя» (1982 реж. Юлій Райзман) «Військово-польовий роман» (1984 реж. Петро Тодоровський) «Урга» (1992 реж. Микита Михалков) «Кавказький полонений» (1996 реж. Сергій Бодров) «Злодій» (1998 реж. Павло Чухрай) «12» (2007 реж. Микита Михалков) За радянських часів авторитет премії «Оскар» був не настільки великий, як, скажімо, у «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю. Сергій Бондарчук і Володимир Меньшов, незважаючи на власне бажання особисто отримувати «Оскар», не змогли виїхати з країни. Чиновники від Держкіно, в тому числі особисто керівництво та представники КДБ не дали їм відповідного дозволу. Премію отримували співробітники радянського посольства.
Починаючи з 1990-х висунення фільму як номінанта на премію стає значущою подією і широко висвітлюється в ЗМІ.
Переможці та номінанти російського походження
У Дмитра Тьомкіна налічувалося 18 номінацій на «Оскар», у тому числі - чотири переможні (1953, 1954 і 1959 роки). Першим лауреатом двох премій «Оскар» (1929 рік - за кращу режисуру і 1930 рік - за кращу картину) був режисер російського походження Льюїс Майлстоун.
На першій же церемонії вручення нагороди за кращу роль другого плану (1936) серед номінантів були відразу два актори російського походження: Марія Успенська і Міша Ауер. Два роки по тому на «Оскар» за кращу жіночу роль претендувала Міліца Корьюс, яка до 1927 року жила в СРСР. Російські корені були у багатьох номінантів та лауреатів премії, в тому числі і у Пітера Устінова, який виграв премію за кращу чоловічу роль другого плану в 1960 і 1964 рр., А в 1945 р на цю премію претендував сам Михайло Чехов. Юл Бріннер, який виграв «Оскар» за кращу чоловічу роль в 1956 р, був родом з Владивостока, а справжнє прізвище власниці призу за кращу жіночу роль 2006 Хелен Міррен - Миронова. У тому ж році володарем призу за кращу чоловічу роль другого плану, нарешті, став отримував вже до цього дві номінації Алан Аркін, чия мати народилася в Одесі. Незважаючи на це, донині єдиним безперечно російським лауреатом премії в акторській номінації є Ліля Кедрова (1964, фільм «Грек Зорба»).
Так чи інакше, всі переможці та номінанти російського походження внесли значний вклад в Американський кінематограф і його розвиток, за що і були нагороджені номінаціями і національними преміями Американської кіноакадемії «Оскар». Джерело: ru.wikipedia.org
Додатково:
Найтитулованіші фільми вітчизняного кіно