25900 авторів і 91 редактор відповіли на 98952 питання, розмістивши 129771 посилання на 81900 сайтів, приєднуйтесь!
— Діліться знаннями!
Випадкове питання
Реклама партнерів:
РедагуватиУ обранеДрук
У відомому вірші В.А. Жуковського «Літній вечір» (1818) є такі рядки про Сонце та його сина Місяці:
...Є й про сонечко біда:Ні ладу з сином ніколи.Воно лише тільки в глибину,А він якраз на вишіну-Того і чекай, що заблестіт-Давно за гіркою він сидить.Але що ж так зволікає він вставати?Всі хоче сонце перечекати.Вставай, вставай, вже давноЗаснуло в сутінках воно.І ось він всходіт- в дол дивитьсяІ блідо зелень сріблить.І ніч вже на небо зійшлаІ тихо на небі запалилаГостинні огні-І все замолкнуло в тені-І по долинах, по горахВсі спить ... Пора до сну і нам.
Таким чином, в цьому вірші Жуковського Місяць (Місяць) виступає в ролі сина Сонця.
Джерело інформації:
Додатково про Сонце в релігії і світовій культурі:
В інших пошукових системах:
GoogleЯndexRamblerВікіпедія