Едуард Миколайович Успенський (Народився 22 грудня 1937 року в місті Егорьевське Московської області) - радянський і російський письменник, поет, прозаїк, драматург, сценарист, автор дитячих книг. Серед його популярних персонажів - Крокодил Гена і Чебурашка, кіт Матроскін, Дядя Федір, листоноша Пєчкін та інші. Член політичної ради партії «Громадянська сила».
Батько - Успенський Микола Михайлович (1903-1947), співробітник апарату ЦК КПРС. Мати - Успенська Наталія Олексіївна (1907-1982), інженер-машинобудівник.
Після школи навчався в Московському авіаційному інституті. Писати книги почав ще студентом, перша публікація відбулася в 1960 році. Отримавши диплом інженера, Е.Н. Успенський повністю присвятив себе літературній творчості. Він заробляв на життя тим, що писав і створював сценарії мультфільмів. На додаток до дитячих книг, Е.Н. Успенський писав вірші і театральні сценки.
Спочатку Е.Н. Успенський писав гумористичні оповідання, але багато розповідей йшли «під ніж» («зарізані» цензурою), хоча деякі його твори з'являлися в гумористичному відділі «Клуб 12 стільців» «Літературної газети», тому письменник пішов у дитячу літературу. Сам письменник, в недавньому інтерв'ю журналу «Максим» сказав, що він завжди знав, що буде дитячим письменником. Тому що він хотів цього, а не тому що не давали писати «дорослу» літературу.
Перша книга Е.Н. Успенського про Дядю Федора («Дядя Федір, пес і кіт») була опублікована в 1974 році.
Є головою журі премії «Заповітна мрія». Також в 1986 році став членом журі в перших іграх відродженої Вищої ліги КВН.
Едуард Успенський є творцем таких передач, як «Спокійної ночі, малята!», «АБВГДейка», «Радіоняня» і «В нашу гавань заходили кораблі».
У 2010 році присуджена премія імені Корнія Чуковського, заснована для дитячих письменників, в головній номінації «За видатні творчі досягнення у вітчизняній дитячій літературі».
Твори письменника перекладені більш ніж на 25 мов, його книги виходили у Фінляндії, Голландії, Франції, Японії, США.
Нещодавно Едуард Успенський заявив, що закінчив багаторічну роботу над циклом історичних романів, що розповідають про період Лжедмитрія і Смутного часу.
Список творів:
- «Крокодил Гена і його друзі» (1966);
- «Повітряні кулі» (1971);
- «Вниз по чарівній річці» (1972);
- «Спадщина Бахрама» (1973);
- «Дядя Федір, пес і кіт» (1973);
- «Відпустка крокодила Гени» (1974);
- «Гарантійні чоловічки» (1975);
- «Все в порядку» (1976);
- «Мудрець»;
- «Школа клоунів» (1981);
- «Колобок йде по сліду» (1987);
- «Клоун Іван шубовсь» (1987);
- «25 професій Маші Філіпенко» (1988);
- «Хутряний інтернат» (1989);
- «Червона рука, чорна простирадло, зелені пальці» (1990);
- «Лекції професора Чайникова» (1991);
- «Грамота: Книга для одного читача і десяти неписьменних» (1992);
- «Бізнес крокодила Гени» (1992);
- «Рік гарної дитини» (1992) (співавтор Е. де Грун);
- «Тьотя дяді Федора, або Втеча з Простоквашино» (1994);
- «Улюблена дівчинка дяді Федора» (1997);
- «Дядя Федір йде в школу, або Ненсі з Інтернету в Простоквашино» (1999);
- «Підводні берети» (1999);
- «Крокодил Гена - лейтенант міліції» (2001);
- «Викрадення Чебурашки» (2001);
- «Випадок зі Степанида» (розповіді) (2002);
- «Таємничий гість з космосу» (2004);
- «Історії про дівчинку з дивним ім'ям» (2009);
- «Зима в Простоквашино»;
- «Нові порядки в Простоквашино»;
- «Свята в селі Простоквашино»;
- «Привид з Простоквашино»;
- «Неприємності в Простоквашино»;
- «Скарб із села Простоквашино»;
- «Канікули в Простоквашино»;
- «Нове життя в Простоквашино»;
- «Весна в Простоквашино»;
- «Чебурашка йде в народ»;
- «Гриби для Чебурашки»;
- «Іван - царський син і Сірий Вовк»;
- «Про Віру і Анфісу»;
- «Жаб Жабич Сковородкін»;
- «Син Жаба Жабича»;
- «Історія з яструб малий»;
- «Слідство ведуть колобки»;
- «Магнітний будиночок під Володимиром»;
- «Укус гадюки»;
- «Господарська собака на білоруському хуторі».
П'єси:
- «Іспанський серіал»;
- «Новий Рік в Простоквашино»;
- «Острів Вчених»;
- «Відпустка Діда Мороза»;
- «Про щучье веління»;
- «Пропажа білого слона»;
- «Слідство ведуть Колобки».