При прийомі на роботу роботодавець зобов'язує здобувача заповнити анкету (для встановлення особи людини) і завірити зміст анкети своїм особистим підписом з метою перевірки відомостей начальником служби безпеки, а також керівниками організації при особистій бесіді з працевлаштовувати людиною. Не виключаються варіанти, коли ретельною перевіркою інформації займаються вже після працевлаштування здобувача.
На підставі того, наскільки достовірно викладе здобувач відомості про себе і наскільки вони виявляться правдивими (за підсумками перевірки), залежить рівень працевлаштування здобувача. Він може бути знижений, коли потенційний співробітник в якихось моментах вирішив збрехати - або підвищений, коли особистість людини повністю встановлена і підстави не довіряти йому відсутні.
Підписом здобувач підтверджує достовірність викладеної в анкеті інформації. Нею ж він погоджується на обробку анкетних даних службою безпеки (СБ) організації, в яку працевлаштовується. При цьому порушення Федерального Закону РФ від 27 липня 2006 № 152 «Про персональні дані» не вбачається, оскільки підпис є підставою для перевірки відомостей, викладених в анкеті.
Як правило, запис у трудовій книжці про звільнення за власним бажанням є стандартною. Тому роботодавець змушений перевірити дійсні причини звільнення співробітника з попередніх місць роботи. Для цього роботодавець телефонує керівництвами організацій, які вказані в анкеті, і з'ясовує обставини звільнення співробітника. У цьому випадку перевіряється достовірність відомостей про причини звільнення, викладених в анкеті.
- Зв'язок з криміналом, ставлення до військової служби
Найбільш «підступними» в анкеті вважаються питання, що встановлюють зв'язок здобувача з кримінальним світом і його ставлення до військової служби. Якщо претендент був судимий або перебував під слідством, то йому слід вказати причини і статті, за якими він був засуджений. Якщо претендент не служив, також йому пропонується написати коротке пояснення із зазначенням причин.
Бувають випадки, коли у військовому квитку стоїть статус «невійськовозобов'язаний» із зазначенням на статтю. І треба розуміти, що встановлюється він з різних причин, які можуть відрізнятися від об'єктивної дійсності: медичний відвід, наявність судимості, приводу в міліцію, та ін. У цьому випадку, здобувача піддають більш ретельній перевірці на предмет виявлення його причетності до кримінальних структур за наявними базам МВС. Як правило, начальниками СБ є колишні співробітники МВС, ФСБ, не втратили зв'язки з колишніми колегами, які мають доступ до баз МВС.
Буває й таке, що співробітника приймають на роботу за результатами бесіди. Але в процесі перевірки відомостей про нього виявляється його кримінальне минуле. Тоді керівник проводить бесіду з таким співробітником, і вже на підставі розмови приймає рішення: залишити людину або звільнити його.
Існують детективні агентства, одним з напрямків яких є перевірка співробітників, куди можуть звернутися працівники СБ і керівники організацій. Тут співробітника перевіряють по базах МВС і використовують інші методи для перевірки відомостей про людину. З економічної точки зору спосіб не виправдовує себе, тому роботодавці до детективів звертаються вкрай рідко.
Іноді керівники підприємств використовують детектор брехні для збору достовірних відомостей про людину і виявлення брехні. У деяких структурах, наприклад, в банківській системі і МВС, перевірка співробітників на детекторі брехні є обов'язковою умовою для прийому на роботу. Для цього роботодавець зобов'язаний ознайомити потенційного співробітника з методом перевірки під особистий підпис досліджуваного. А от відмова від застосування детектора брехні є 100% приводом, щоб не приймати людину на роботу. Причини тут криються різні.
Існують і інші методи обробки персональних даних, наприклад, звернення до соціальних мереж. Їх особливістю є те, що під час реєстрації користувачі часто вказують достовірні відомості про себе, а також повідомляють про щаблях своєї трудової кар'єри. Роботодавцю не складно буде встановити достовірність відомостей, викладених в анкеті, і скласти загальну картину особистості людини на основі даних, зазначених в профілі користувача.
Посилання на статті (інформація для роздумів):
- Як нас перевіряють роботодавці?
- Випробування на міцність.
- Найнадійніший спосіб - перевірка співробітника за допомогою детектора брехні.
Джерела:
- psyfactor.org - інформаційний ресурс з психології;
- rg.ru - ФЗ від 27 липня 2006 № 152 «Про персональні дані»;
Додаткові посилання: